дозволяти


дозволяти
= дозволити
(кому що — давати згоду на здійснення чогось), допускати, допустити (кого), давати право, дати право, підпускати, підпустити (до чого), припускати, припустити (кого-що), призволяти, призволити, благословляти, благословити (кого на що); попускати, попустити (перев. попри якісь обставини); санкціонувати (що — перев. офіційно)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • дозволяти — я/ю, я/єш, недок., дозво/лити, лю, лиш, док. і перех., з інфін. 1) Давати згоду, дозвіл, право на здійснення чого небудь. •• Дозволя/ти (дозво/лити) собі/ а) (перев. із сл. забагато, занадто і т. ін.) поводити себе не зовсім пристойно,… …   Український тлумачний словник

  • дозволяти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… …   Український тлумачний словник

  • допускати — а/ю, а/єш, недок., допусти/ти, ущу/, у/стиш, док. 1) перех. Давати змогу, дозволяти кому небудь увійти кудись, підійти до кого , чого небудь. || Дозволяти робити що небудь, займатися чимсь, брати участь у чомусь. 2) перех., зі спол. щоб. Терпіти …   Український тлумачний словник

  • приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на …   Український тлумачний словник

  • припускати — I а/ю, а/єш, недок., припусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Вважати за можливе, ймовірне що небудь. || у знач. вставн. сл. припусті/мо і припу/стимо. Уживається для вираження ймовірності чого небудь. Припускати думку. 2) перев. із запереч. Не …   Український тлумачний словник

  • припускатися — I а/юся, а/єшся, недок., припусти/тися, ущу/ся, у/стишся, док. 1) чого. Дозволяти собі робити що небудь ганебне, нечесне. || Виконуючи, здійснюючи що небудь, робити якесь упущення. || до чого. Дозволяти собі вживати що небудь надміру. || на кого …   Український тлумачний словник

  • забороняти — я/ю, я/єш, недок., заборони/ти, оню/, о/ниш, док. 1) перех. і з інфін. Не дозволяти робити, здійснювати що небудь. || Не допускати, не дозволяти користуватися чим небудь, уживати щось, відбуватися, існувати чому небудь. 2) перех. і без додатка,… …   Український тлумачний словник

  • попускати — I а/ю, а/єш, недок., попусти/ти, ущу/, у/стиш, док. 1) перех. Розпускати, ослаблювати що небудь міцно зв язане, стягнуте. || Робити щось менш натягнутим; відпускати, послаблювати. || безос. 2) неперех., перен., розм. Ставати менш дошкульним,… …   Український тлумачний словник

  • благословляти — я/ю, я/єш, недок.; благослови/ти, влю/, ви/ш; мн. благословля/ть; док., перех. 1) Хрестити кого небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання. 2) перев. на що. Давати згоду на що небудь, дозволяти кому небудь щось. 3) уроч. Славити, прославляти …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.